Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/положитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
положитися
Берлін: Українське слово, 1924

Положи́тися, жу́ся, жишся, гл. 1) Лечь. Чуб. II. 410. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Чуб. V. 328. Спать з тобою положусь. Чуб. V. 8. 2) Отелиться. Положилася корова. Каменец. у.