Словарь української мови (1924)/полоник
Зовнішній вигляд
◀ полоненик | Словарь української мови П полоник |
полонина ▶ |
|
Поло́ник, ка, м. 1) Разливная ложка, большая ложка. Шух. I. 250. Замішався, як полоник межи ложками. Ном. № 7936. 2) Головастикъ.