Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полонити
Берлін: Українське слово, 1924

Полони́ти, ню́, ниш, гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. I. 68.