Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полопати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полопати
Берлін: Українське слово, 1924

Поло́пати, паю, єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали? Богодух. у.