Словарь української мови (1924)/полоскати
| ◀ полоскання | Словарь української мови П полоскати |
полоскатися ▶ |
|
Полоска́ти, щу́, щеш, гл. Полоскать. Розмай зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.
| ◀ полоскання | Словарь української мови Борис Грінченко П полоскати |
полоскатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
полоскати
Борис Грінченко
1924
Полоска́ти, щу́, щеш, гл. Полоскать. Розмай зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.