Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полоскати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полоскати
Берлін: Українське слово, 1924

Полоска́ти, щу́, щеш, гл. Полоскать. Розмай зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.