Словарь української мови (1924)/полотно
| ◀ полотніти | Словарь української мови П полотно |
полотняний ▶ |
|
Полотно́, на́, с. 1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Ном. № 4383. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового. Чуб. V. 242. 2) = Пілка 3. Вх. Пч. II. 21. 3) Клинокъ косы. Шух. I. 169. Ум. Полоте́нко, полоте́нце, полоте́нечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Г. Барв. 16. Полотенка на станок. Г. Барв. 115. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка. Чуб. V. 379.