Словарь української мови (1924)/полохати
| ◀ полохання | Словарь української мови П полохати |
полохатися ▶ |
|
Поло́хати, хаю, єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Нп. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. I. 12.
| ◀ полохання | Словарь української мови Борис Грінченко П полохати |
полохатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
полохати
Борис Грінченко
1924
Поло́хати, хаю, єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Нп. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. I. 12.