Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полум'я

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полум'я
Берлін: Українське слово, 1924

По́лум'я, м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. По́лум'ячко. Мил. 88.