Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полуничник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полуничник
Берлін: Українське слово, 1924

Полуни́чник, полуни́шник, ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. I. 139.