Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/польнувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
польнувати
Берлін: Українське слово, 1924

Польнува́ти, ну́ю, єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).