Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полюбити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полюбити
Берлін: Українське слово, 1924

Полюби́ти, блю́, биш, гл. Полюбить. Полюбила пройдисвіта. Мет. 85. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Мет. 73.