Словарь української мови (1924)/полявина

by Борис Грінченко

◀ полюштатися

Словарь української мови Борис Грінченко П полявина

полягати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поля́вина, ни, ж. 1) Поляна. Мнж. 189. Пасли овець на полявинах. Павлогр. у. 2) По́лявина. Часть невода: пространство сѣти изъ 4-хъ ячей дев'я́тки или трехъ семиразки; черезъ каждыя двѣ полявини по длинѣ невода прикрѣпляютъ поплавокъ. Вас. 186.