Словарь української мови (1924)/полягти
| ◀ полягати | Словарь української мови П полягти |
полягтися ▶ |
|
Полягти́, ля́жу, жеш, гл. Полечь, лечь. А моя могила край синього моря, полягли любощі і щира розмова. Мет. 93. Слава не поляже. Ном. Да як моя головонька поляже, до тогді тобі всяке ледащо скаже. Чуб. V. 517. Всі вороги спать, поляжуть. Грин. III. 190.