Словарь української мови (1924)/полягти

by Борис Грінченко

◀ полягати

Словарь української мови Борис Грінченко П полягти

полягтися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полягти́, ля́жу, жеш, гл. Полечь, лечь. А моя могила край синього моря, полягли любощі і щира розмова. Мет. 93. Слава не поляже. Ном. Да як моя головонька поляже, до тогді тобі всяке ледащо скаже. Чуб. V. 517. Всі вороги спать, поляжуть. Грин. III. 190.