Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полякати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полякати
Берлін: Українське слово, 1924

Поляка́ти, ка́ю, єш, гл. Напугать, попугать. Усіх полякав своїм криком. Полякай його трохи, щоб не ходив сюди.