Словарь української мови (1924)/полячитися
| ◀ поляченько | Словарь української мови П полячитися |
полячок ▶ |
|
Поля́читися, чуся, чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.
| ◀ поляченько | Словарь української мови Борис Грінченко П полячитися |
полячок ▶ |
|
Словарь української мови — П
полячитися
Борис Грінченко
1924
Поля́читися, чуся, чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.