Словарь української мови (1924)/поліно

by Борис Грінченко

◀ поління

Словарь української мови Борис Грінченко П поліно

полінуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полі́но, на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ном. № 2138. Ум. Полі́нце, полі́ночко.