Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поліття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поліття
Берлін: Українське слово, 1924

Полі́ття, тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.

Поліття́, тя́, с. 1) = Поління. 2) Сорныя травы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Константиногр. у.