Словарь української мови (1924)/полічити

by Борис Грінченко

◀ полічення

Словарь української мови Борис Грінченко П полічити

поліщук ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полічи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.