Словарь української мови (1924)/помазувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помазувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пома́зувати, зую, єш, сов. в. пома́зати, жу, жеш, гл. Помазывать, помазать, намазывать, намазать. Тільки по губах помазав. Ном. Як помазав спину, аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 2) Помазывать, помазать мѵромъ. Се я царя помазав на Сіоні. К. Псал. 3) Только сов. в. Запачкать. Чуб. V. 522. Ой обстели, мила, голубонько сива, китайкою двір, ой щоб не помазать дорогих сап'янців, золотих підків. Мет. 68.