Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помана

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помана
Берлін: Українське слово, 1924

Пома́на, ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.