Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поманити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поманити
Берлін: Українське слово, 1924

Помани́ти, ню́, ниш, гл. Поманить.