Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поманливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поманливий
Берлін: Українське слово, 1924

Поманли́вий, а, е. Заманчивый. Була десь у тісній земній неволі, та се визволилася, і знов ійметься їй на життя веселе й любе, і забігає вона вже думками поманливими. МВ. II. 134.