Словарь української мови (1924)/поманливий

by Борис Грінченко

◀ поманіжитися

Словарь української мови Борис Грінченко П поманливий

помантачити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поманли́вий, а, е. Заманчивый. Була десь у тісній земній неволі, та се визволилася, і знов ійметься їй на життя веселе й любе, і забігає вона вже думками поманливими. МВ. II. 134.