Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помастити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помастити
Берлін: Українське слово, 1924

Помасти́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Помазать. Помасти вареники. Помасти тим болотом очі. Гн. I. 125. Вона її (піч) попідводила, помастила. Чуб. II. 67. 2) Запачкать. Помастила одежу. Уман. у.