Словарь української мови (1924)/помежно
| ◀ помеженно | Словарь української мови П помежно |
помежувати ▶ |
|
Поме́жно, нар. = Помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно. Чуб. II. 658.
| ◀ помеженно | Словарь української мови Борис Грінченко П помежно |
помежувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
помежно
Борис Грінченко
1924
Поме́жно, нар. = Помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно. Чуб. II. 658.