Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помело

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помело
Берлін: Українське слово, 1924

Помело́, ла́, с. 1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело. Чуб. V. 1136. 2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи. Харьк. 3) Раст. Viscum album, омела. Вх. Лем. 453. Ум. Помельце́. Помельце замело. ЕЗ. V. 128.