Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помертвіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помертвіти
Берлін: Українське слово, 1924

Помертві́ти, ві́ю, єш, гл. 1) Помертвѣть. 2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94.