Словарь української мови (1924)/помин

by Борис Грінченко

◀ помимрити

Словарь української мови Борис Грінченко П помин

поминальний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́мин, ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Грин. I. 210. См. Поминки.