Словарь української мови (1924)/поминутися

by Борис Грінченко

◀ поминки

Словарь української мови Борис Грінченко П поминутися

помирити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Помину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Грин. III. 224. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу. Чуб. V. 517.