Словарь української мови (1924)/поминутися
| ◀ поминки | Словарь української мови П поминутися |
помирити ▶ |
|
Помину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Грин. III. 224. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу. Чуб. V. 517.