Словарь української мови (1924)/помовка
Зовнішній вигляд
◀ помовити | Словарь української мови П помовка |
помовкнути ▶ |
|
Помо́вка, ки, ж. 1) Пословица, поговорка. 2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. Ном. О вовку помовка. Чуб. I. 240.