Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помовляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помовляти
Берлін: Українське слово, 1924

Помовля́ти, ля́ю, єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.