Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помокрілий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помокрілий
Берлін: Українське слово, 1924

Помокрі́лий, а, е. Измокшій, сдѣлавшійся мокрымъ. Довго тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні. Мир. Пов. I. 115.