Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помолотити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помолотити
Берлін: Українське слово, 1924

Помолоти́ти, лочу́, тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.