Словарь української мови (1924)/поморгати
| ◀ помольне | Словарь української мови П поморгати |
помордувати ▶ |
|
Поморга́ти, га́ю, єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.
| ◀ помольне | Словарь української мови Борис Грінченко П поморгати |
помордувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поморгати
Борис Грінченко
1924
Поморга́ти, га́ю, єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.