Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помочити
Берлін: Українське слово, 1924

Помочи́ти, чу́, чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Рудч. Ск. I. 170. Скочила, перескочила та хвостик помочила. Ном. № 9878.