Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помурувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помурувати
Берлін: Українське слово, 1924

Помурува́ти, ру́ю, єш, гл. Построить, сложить изъ камня или кирпича. Що в конець мосту да калинового, там стояла світлочка помурованая. Чуб. III. 391.