Словарь української мови (1924)/помучити
| ◀ помутнитися | Словарь української мови П помучити |
помуштрувати ▶ |
|
Пому́чити, чу, чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.
| ◀ помутнитися | Словарь української мови Борис Грінченко П помучити |
помуштрувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
помучити
Борис Грінченко
1924
Пому́чити, чу, чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.