Словарь української мови (1924)/помучити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ помутнитися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помучити 		помуштрувати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пому́чити, чу, чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/помучити&oldid=519217