Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помучити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помучити
Берлін: Українське слово, 1924

Пому́чити, чу, чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.