Словарь української мови (1924)/поміняти

by Борис Грінченко

◀ помінитися

Словарь української мови Борис Грінченко П поміняти

помінятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поміня́ти, ня́ю, єш, гл. Обмѣнять (во множествѣ). Він свої коні на ярмарку поміняв: гарні оддав, а погані взяв та ще й додачі циганам дав. Черниг. у.