Словарь української мови (1924)/помірно
Зовнішній вигляд
◀ помірність | Словарь української мови П помірно |
помірок ▶ |
|
Помі́рно, нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.
◀ помірність | Словарь української мови Борис Грінченко П помірно |
помірок ▶ |
|
Словарь української мови — П
помірно
Борис Грінченко
1924
Помі́рно, нар. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренно.