Словарь української мови (1924)/понабрякати
| ◀ понаброювати | Словарь української мови П понабрякати |
понабувати ▶ |
|
Понабряка́ти, ка́ємо, єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали. Левиц. I. 339.
| ◀ понаброювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понабрякати |
понабувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понабрякати
Борис Грінченко
1924
Понабряка́ти, ка́ємо, єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали. Левиц. I. 339.