Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понабрякати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понабрякати
Берлін: Українське слово, 1924

Понабряка́ти, ка́ємо, єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали. Левиц. I. 339.