Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понагинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понагинати
Берлін: Українське слово, 1924

Понагина́ти, на́ю, єш, гл. Нагнуть (во множествѣ). Як би нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати. Богодух. у.