Словарь української мови (1924)/понагинати
| ◀ понагачувати | Словарь української мови П понагинати |
понагинатися ▶ |
|
Понагина́ти, на́ю, єш, гл. Нагнуть (во множествѣ). Як би нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати. Богодух. у.
| ◀ понагачувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понагинати |
понагинатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
понагинати
Борис Грінченко
1924
Понагина́ти, на́ю, єш, гл. Нагнуть (во множествѣ). Як би нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати. Богодух. у.