Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понагнічувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понагнічувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понагні́чувати, чую, єш, гл. Нажать, надавить (во множествѣ). Понагнічуй же і капусту і буряки. Черниг. у.