Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понагрібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понагрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Понагріба́ти, ба́ю, єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)