Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понагулювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понагулювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понагу́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.