Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понадавлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понадавлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понада́влювати, люю, єш, гл. Надавить (во множествѣ).