Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понадбивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понадбивати
Берлін: Українське слово, 1924

Понадбива́ти, ва́ю, єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).