Словарь української мови (1924)/понадвисати

by Борис Грінченко

◀ понадвереджуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П понадвисати

понадгороджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понадвиса́ти, са́ю, єш, гл. = Понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла… червоною та калиною понадвисала. Чуб. V. 756.