Словарь української мови (1924)/понадиматися

by Борис Грінченко

◀ понадимати

Словарь української мови Борис Грінченко П понадиматися

понадирати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понадима́тися, ма́ємося, єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. ХС. VII. 417. Паруси шовкові так і понадимались. Рудч. Ск. II. 80. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Грин. I. 254. Всі понадимаються, як ті їжаки.