Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понадиматися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понадиматися
Берлін: Українське слово, 1924

Понадима́тися, ма́ємося, єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. ХС. VII. 417. Паруси шовкові так і понадимались. Рудч. Ск. II. 80. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Грин. I. 254. Всі понадимаються, як ті їжаки.