Словарь української мови (1924)/понадколювати
Зовнішній вигляд
◀ понадколупувати | Словарь української мови П понадколювати |
понадкорочувати ▶ |
|
Понадко́лювати, люю, єш, гл. Надколоть (во множествѣ). Хто це мені дощечки понадколював? Васильк. у.