Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понадрубувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понадрубувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понадру́бувати, бую, єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі. Харьк. у.