Словарь української мови (1924)/поназивати
Зовнішній вигляд
◀ поназдоганяти | Словарь української мови П поназивати |
поназлітуватися ▶ |
|
Поназива́ти, ва́ю, єш, гл. Назвать (многихъ). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, — всіх поназивав. Чуб. I. 144.